105 років тому 300 українських патріотів пішло в безсмертя. Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу.
Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті і справах наступних поколінь.У сиві коси вплетена печаль.
Сльоза прозора обпіка долоні
Єдиний син не вернеться, на жаль…
Убили хлопця нелюди червоні.
А їм хотілось жити і любити!
А їм хотілось Бога прославлять!
Вони ж ще діти! Хто посмів їх вбити?
Поля Вкраїнські кров’ю поливать.
У лави, браття! В нас мета єдина!
До неба синьо-жовті прапори!
Хай незалежна буде Україна!
Нам не страшні прокляті вороги!
Під Крутами боролися завзято!
Під Крутами свою пролили кров!
І жертв таких в історії багато,
Але ніхто мій нарід не зборов.
І не один у тім бою поліг,
А цілих триста не вернулись в хату.
Не стали знов на батьківський поріг.
Про вас ми будем завжди пам’ятати.
Немає коментарів:
Дописати коментар